www.adverta.info, адверта.инфо, Украина, Днепропетровск, Киев, AdvertA Creative Group,  афиша, выставки, работа, образование, транспорт Гаряча л_н_я для допомоги переселенцям
/ Главная / / Новости / / Публикации / / Выставки / / Концертно - театральная афиша / / Конференции /

 ANNOUNCEMENT 





Новости Украины и мира





[Дата размещения новости на сайте 01-02-2016 17:26:35]

Пішов із життя корифей театра Шевченка Василь Чечот

[ полный текст новости ]
театра Шевченка в Дніпропетровську


28 січня 2016 року на 82-му році життя помер відомий актор, народний артист України Василь Юхимович Чечот, який 55 років віддав мистецтву, з них 45 років – Дніпропетровському академічному українському музично-драматичному театру ім. Т.Шевченка.

Народився актор Василь Чечот 17 лютого 1934 року у селі Свічківка на Черкащині. Любов до театру прищепив у дитинстві батько Юхим, який у самодіяльності грав Стецька у «Сватанні на Гончарівці». У школі юний Василь залюбки читав перед аудиторією Маяковського, байки Глібова, тому згодом вирішив стати артистом. Веселу історію вступу до Київського театрального інституту знають усі шевченківці: на іспиті одягнув хустку і читав монолог Варки з «Безталанної», а потім ще й імпровізаційно станцював так, що крізь сміх і сльози комісія зарахувала талановитого хлопця до лав студентів. Після закінчення інституту в 1956 році Василь Чечот вісім років працював у Черкаському пересувному театрі та два роки у Полтавському музично-драматичному театрі ім. М.Гоголя. Із 1966 року до 2011 на півстоліття став провідним актором театру ім. Т.Шевченка, справжнім майстром сцени. Ролей у доробку артиста більше ста. Список навіть найкращих буде досить неповним: Василь («Циганка Аза») М.Старицького, Михайло «Украдене щастя» І.Франка, Григорій Муров («Без вини винні» О.Островського), Фекетті («Циган-прем’єр» І.Кальмана), Наум («Ніч під Івана Купала» М.Старицького), Микита («Дай серцю волю – заведе в неволю», Хома Ки-чатий («Назар Стодоля» Т.Шевченка), Панас («Наймичка» І.Карпенка-Карого), Василь Бок («Конкурс» О.Галіна), Алдомирівець («Автобус» С.Стратієва), Сашко Пижов («Страсті за Торчаловим» М.Воронова), дядько Лев («Лісова пісня»), Губернатор («Наполеон і Корсиканка» І.Губача), Хеннінг («Поступися місцем завтрашньому дню» В.Дельмар), Прочанин («На полі крові» Лесі Українки, Опецьковський («Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка), Посол («Фаворит» за В.Пікулем), Генерал Заламай («Запороги» В.Веретенникова) та багато інших.

театра Шевченка в Дніпропетровську


Усім створеним образам були притаманні людяність, щирість, природність, невимушеність, тонкий гумор. Як Василь Юхимович сам зізнавався, найближчими йому були ролі народні, з української класики. Це і не дивно, адже сам був із села, з народу; уся творчість його була пронизана любов’ю до рідної землі, рідної культури. Тому українська мова у житті та на сцені звучала органічно, а глядач завжди вірив акторові на всі сто відсотків! І тому цілком справедливо у 1998 році на театральному фестивалі «Класика сьогодні» Чечот В.Ю. як виконавець ролі Терентія Пузиря у виставі “Хазяїн” за п’єсою І.Карпенка-Карого здобув приз за кращу головну роль та отримав Ґран-прі на театральному фестивалі Придніпров’я «Січеславна-1998» в Дніпропетровську. Наступного року акторові було присуджено Міжнародну премію ім. Й.Гірняка за самобутній талант, що в сучасних умовах є ідеалом служіння мистецтву. Тоді ж Василь Чечот мав би отримати і почесне звання Народного артиста України, але через якісь колізії сталося це лише через десять років, у 2009-му (рівно через 30 років після присвоєння звання «Заслужений артист України» у 1979р.)

Багато десятиліть Василь Чечот був незмінним членом художньої ради театру, членом Національної спілки театральних діячів України. Завжди перший виступав на засіданнях і робив зауваження толерантно, давав поради тактовно. Василь Юхимович був хорошим сім’янином. Дуже кохав і оберігав свою дружину Людмилу Василівну – вчительку фізкультури СШ №75 (до речі, Юлія Тимошенко – одна з її учениць) та сина Максима Васильовича, відомого психотерапевта, голови психоаналітичної секції Дніпропетровської організації Української ради психотерапевтів. Василь Юхимович був у гарній фізичній формі, можливо, тому що не палив, багато років поспіль бігав по набережній, а взимку там же ще й пірнав в ополонку, займався моржуванням! Колеги і друзі назавжди запам’ятають Василя Чечота як людину безмежно добру, чесну, порядну. Відійшов у інший світ до своїх побратимів народних артистів України Марата Стороженка, Володимира Шевченка, Віктора Баєнка «останній із Могікан» епохи акторів-шістдесятників Дніпропетровського театру ім. Т.Шевченка.

Завліт Діпропетровського театру ім. Шевченка
Віктор Володимирович Шевченко



Вернуться на главную страницу сайта www.adverta.info >>>










 WE RECOMMEND 
Ukrainian to English translation service